Книга спогадів Олександри Василівни Суярко - дуже цінне, цікаве та надзвичайно живо написане історичне джерело,що охоплює історію України з 20-хх років 19 ст.аж до подій помаранчевої революції. У ньому, на прикладі, одніє з мільйонів сімей, що стали жертвами комуністичного режиму, яскраво продемонстровано, як знищувалася людська гідність і культивувався страх, як тоталітарна влада шляхом терору і всеосяжної пропаганди, що розчиняла особистість у керованому натовпі. І все ж таки, крізь вогонь і воду, авторка, і з нею весь український народ, пронесли надію на свободу та щастя і одержали перемогу.

Суярко Олександра Василівна - відомий геолог в Україні. Свого часу очолювала найбільшу в СРСР геологічну партію і майже півстоліття вела розвідку надр Донбасу. Вона шукала для країни не лише вугілля, ртуть, свинець, алмази, а й найбільшу цінність Донецького регіону – воду. Все життя ця жінка відкривала таємниці землі, закладені ще 40 мільйонів років назад – в Мезозойську еру – за що й отримала серед колег поважний титул «Мезозойської цариці». В ті часи копалини Донбасу складали одну шосту надрових багатств усього СРСР і визначали могутність й імідж країни, збагачували її. Проте власних багатств пані Олександра не накопичила. Навпаки, історія її життя – історія втрат і перемог. А підсумок – численні відкриття, увічнені в енциклопедіях і підручниках, позначені на світових картах. І материнська радість – син - доктор геолого-мінералогічних наук, професор Василь Григорович Суярко один з найвідоміших геологів України, що працює у Харківському національному університеті імені В.Н. Каразіна, продовжує справу її життя – служити Україні.

Суярко О.В. Моя Україна — і біль, і надія (спогади старої провінціалки) / О.В. Суярко. - Харків: Фоліо, 2006. — 182 с.

ISBN: 966-8919-04-1

Джерело: http://dspace.univer.kharkov.ua/handle/123456789/14284